Міністерство охорони здоров’я України виявило серйозні порушення вимог безбар’єрності у приміщеннях низки психіатричних лікарень, попри наявність у них відповідних експертних висновків. 

Згідно з ліцензійними умовами, медзаклади зобов’язані забезпечити за кожним місцем провадження медичної практики необхідні умови для вільного доступу людей з обмеженою мобільністю. 

Вимоги щодо доступності мають відповідати чинним державним будівельним нормам та правилам. Відповідність цих умов має бути документально підтверджена фахівцем із технічного обстеження будівель і споруд, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, або уповноваженою установою, що має право проводити таке обстеження.

За результатом перевірок 24 медзакладів, проведених МОЗ протягом листопада-грудня 2024 року, встановлено, що умови у 22 психіатричних лікарнях, які раніше отримали позитивний експертний висновок, не відповідають вимогам Державних будівельних норм В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» (далі – ДБН). При цьому в зазначених закладів були відповідні висновки, видані акредитованими організаціями, які засвідчували відповідність наявних умов лікарні вимогам ДБН В.2.2-40:2018. 

МОЗ звернулося до Національної поліції щодо виявлених фактів і очікує на оперативну реакцію правоохоронних органів саме в частині перевірки підстав для видачі акредитованими організаціями висновків про наявність безбарʼєрності в закладі. 

Закликаємо всіх суб’єктів господарювання в медичній сфері дотримуватися вимог законодавства про забезпечення безбар’єрного доступу до закладів охорони здоров’я.

Нагадаємо, ДБН «Інклюзивність будівель і споруд» є обов’язковими до виконання. У них наведені всі необхідні технічні характеристики влаштування елементів безбар’єрності, а також конкретні візуальні приклади, як це потрібно робити. Зокрема, у документі йдеться про облаштування:

• пандусів, спеціальних підйомників та інших засобів доступності для людей з порушеннями опорно-рухового апарату;
• тактильної підлогової плитки, інформаційних таблиць та позначень шрифтом Брайля, інших візуальних елементів і аудіопокажчиків для людей з порушеннями зору;
• дублювання важливої звукової інформації текстами, організації сурдоперекладу, використання систем звукопідсилення для людей з порушеннями слуху;
• забезпечення доступності всіх приміщень закладу, включаючи: дверні прорізи, коридори, проходи, ліфти, санітарні кімнати, кабінети прийому, палати тощо.

Така ситуація є неприйнятною, особливо в умовах воєнного стану, адже доступність медичних закладів для людей з обмеженою мобільністю має бути гарантована. 

Створення безбарʼєрного простору для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп є однією із першочергових вимог у зв’язку з ратифікацією Конвенції ООН про права людей з інвалідністю та Угоди про Асоціацію з ЄС.

Забезпечення безбар’єрності є не лише вимогою законодавства, а й моральним обов’язком перед пацієнтами, які особливо потребують підтримки у складний для країни час.