20 травня 2025 року на 78-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я в Женеві країни-члени ВООЗ консенсусно ухвалили Пандемічну угоду — історичний документ, спрямований на зміцнення глобальної готовності до майбутніх пандемій.

“Наступна пандемія — це не питання «чи», а питання «коли». І світ має бути готовим. Україна підтримує міжнародні ініціативи, які допоможуть зберегти життя людей, забезпечити справедливий доступ до медичних засобів і зміцнити національні системи охорони здоров’я.” зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

Пандемічна угода — результат понад трьох років переговорів між державами, фахівцями та міжнародними організаціями. Документ має стати основою для ефективнішої глобальної координації, яка дозволить уникнути помилок, виявлених під час пандемії COVID-19, і підготуватися до нових викликів у сфері охорони здоров’я.

Угода передбачає створення системи доступу до патогенів і розподілу переваг (PABS), яка забезпечить оперативний обмін даними та резервування 20% вакцин і ліків для країн із низьким і середнім рівнем доходу. Також передбачено формування глобальної мережі логістики, розбудову національних планів готовності, справедливе географічне розміщення виробничих потужностей, механізми фінансової підтримки для країн, які цього потребують, і впровадження підходу «Єдине здоров’я», що визнає взаємозв’язок між здоров’ям людей, тварин і довкілля.

Хоча угода вже схвалена, вона набуде чинності після завершення переговорів щодо додатків та ратифікації національними урядами. Україна підтримує цю ініціативу і виступає за створення справедливої та надійної міжнародної архітектури безпеки у сфері охорони здоров’я.

Під час виступу на Асамблеї учасник української делегації - постійний представник України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві Євгеній Цимбалюк поділився досвідом України у протистоянні війні в секторі охорони здоров’я та наголосив на необхідності глобальної солідарності задля зміцнення безпеки здоров’я в усьому світі. Він нагадав, що вже понад три роки Україна живе в умовах повномасштабної війни, яка, серед іншого, спрямована і проти медичної системи. Внаслідок бойових дій понад 2300 медичних будівель пошкоджено, 305 — зруйновано повністю, були обстріли лікарень, загибель медиків, атаки на швидкі. Попри це система охорони здоров’я продовжує працювати безперервно — завдяки відданості медичних працівників та підтримці міжнародних партнерів. Українська делегація звернула увагу, що глобальні виклики — пандемії, кліматичні зміни, міграція, кризи ментального здоров’я — потребують не лише аналізу минулого, а й нової архітектури дій, справедливого фінансування та рішень, заснованих на міжнародній співпраці та солідарності.

Участь України в 78-й Всесвітній асамблеї охорони здоров’я — це не лише свідчення витривалості національної медичної системи в умовах війни, а й підтвердження готовності нашої держави бути активним учасником формування глобальної політики у сфері охорони здоров’я.

Довідково:

У межах 78-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я Україна бере участь у розгляді низки стратегічних документів ВООЗ, зокрема:

• оновлення доповіді щодо імплементації резолюції Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я 2022 року «Надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я України, країн, що приймають та розміщують біженців, спричинена агресією рф»;
• розгляд п’яти документів, до яких Україна приєдналася як співініціатор під час засідання Виконавчої ради ВООЗ у лютому 2025 року:
• Резолюція «Зміцнення фінансування охорони здоров’я у глобальному масштабі» (ініціатор — Нігерія);
• Резолюція «Прискорення дій щодо глобальних трудових ресурсів у сфері охорони здоров’я та догляду до 2030 року» (ініціатори — Філіппіни та Марокко);
• Резолюція «Зменшення тягаря неінфекційних захворювань шляхом зміцнення здоров’я нирок та посилення профілактики і боротьби з хворобами нирок» (ініціатор — Гватемала);
• Резолюція «Продовження терміну дії Всеохоплюючого плану імплементації з харчування матерів, немовлят та дітей раннього віку» (ініціатори — Ірландія та Ефіопія);
• Рішення ВООЗ щодо пріоритезації сфери психічного здоров’я (ініціатори — Чилі та Домініканська Республіка)