Подагра – це хронічне захворювання, за якого в крові підвищується рівень сечової кислоти. Згідно зі статистичними даними захворюваність на подагру в різних країнах світу коливається від 0,05% до 3%.

При цьому в розвинених країнах кількість людей, які стикаються з цією патологією, постійно зростає. Насамперед при подагрі уражаються суглоби, хоча внутрішні органи також можуть страждати. Захворювання необхідно діагностувати й лікувати, це допоможе взяти стан під контроль і нормалізувати самопочуття.

Що таке подагра?

Подагра – це системна патологія, основною характеристикою якої є гіперурикемія. Підвищення концентрації сечової кислоти в крові призводить до того, що ця речовина не виводиться в достатній кількості із сечею. У результаті кристали моноурату натрію відкладаються всередині та поблизу суглобів.

При цьому розвивається запалення в ділянці відкладень, спостерігається почервоніння і припухлість суглобів, з’являються больові відчуття, утворюються подагричні вузли, які називаються тофусами. Початкові прояви подагри найчастіше реєструються в ділянці першого плюснефалангового суглоба.

Захворювання найчастіше розвивається в людей, старших за тридцять років, однак якщо перші ознаки подагри з’являються рано, то патологія протікає в значно важчій формі. Патологія частіше зустрічається у чоловіків.

Причини виникнення подагри

Серед основних причин розвитку подагри зазвичай вказують:

• Погіршення виведення нирками сечової кислоти із сечею. Це найчастіша причина розвитку подагри. У нормі надлишок сечової кислоти повинен виводитися з організму із сечею. Однак у разі погіршення роботи нирок, із сечею виділяється недостатня кількість цієї речовини, і в крові підвищується її рівень. Зниження екскреції сечової кислоти із сечею може бути зумовлене спадковістю, прийомом деяких медичних препаратів, виникати в разі отруєння свинцем, зловживання алкогольними напоями та під впливом низки інших чинників.
• Збільшення вироблення уратів. Може бути зумовлене розвитком деяких хвороб крові, ожирінням, ферментними порушеннями. У цьому випадку організм просто не встигає виводити урати із сечею. Це більш рідкісна причина розвитку цієї патології.
• Вживання продуктів багатих на пурини. Надмірна кількість продуктів, багатих на урати, в раціоні є важливим фактором збільшення сечової кислоти в крові. Водночас сувора дієта з виключенням таких продуктів із раціону часто є недостатньою для лікування подагри. Серед продуктів, що містять велику кількість пуринів, слід згадати нирки, печінку, мідії, анчоуси, оселедець, м’ясні бульйони.

До групи ризику щодо подагри потрапляють люди з гіпертонією, хворобами серця, цукровим діабетом, патологіями нирок, метаболічним синдромом і ожирінням. Також причиною розвитку захворювання може стати тривалий прийом деяких лікарських засобів.

Класифікація подагри

Може діагностуватися первинна і вторинна подагра. За місцем локалізації виділяються:

• Суглобова подагра. Найпоширеніший тип патології, при якому переважно страждають суглоби.
• Несуглобова подагра. Рідкісніша форма, для якої характерне ураження нирок і м’яких тканин.

Згідно з міжнародною класифікацією патологій МКХ-10 подагрі присвоєно код М10.

При цьому різні форми хвороби за МКХ-10 мають своє маркування:

• Ідіопатична – М10.0;
• Свинцева – М10.1;
• Лікарська – М10.2;
• Викликана порушенням функції нирок – М10.3;
• Інша вторинна – М10.4;
• Неуточнена – М10.5.

Патологія може протікати в гострій і хронічній формі. Крім того, виділяють кілька стадій захворювання.

• Безсимптомне підвищення рівня сечової кислоти в крові.
• Гострий подагричний артрит, поява ущільнень.
• Інтермітуюча стадія, коли напади подагри чергуються з безсимптомними періодами. У безсимптомний період яскравих проявів хвороби немає, але рівень сечової кислоти в крові підвищений.
• Хронічна подагра.

Симптоми подагри

Основний симптом патології – поява подагричних вузлів, які називають тофусами. Тофуси являють собою скупчення солей сечової кислоти. Тофуси можуть виявлятися в різних суглобах, частіше в суглобах кисті, стопи, ліктя, стегна.

До характерних ознак захворювання належать подагричні напади, для яких характерні симптоми гострого артриту. Зазвичай подагричний напад триває 7-10 днів, після чого симптоми на якийсь час зникають.

До характерних симптомів подагричної атаки належать:

• біль у суглобах, що різко виникає,
• формування ущільнень, які з’являються в ділянці суглобів і під шкірою,
• ознаки запалення суглоба (почервоніння і припухлість),
• погіршення рухливості суглоба, який залучений у патологічний процес.

Найчастіше симптоми подагричного нападу виникають у нічний час. Біль при подагрі відрізняється силою. Він швидко наростає і може бути нестерпним. При цьому типовою особливістю є те, що в момент нападу знеболювальні препарати дають слабкий ефект.

Крім того, можуть виникати загальні симптоми: збільшуватися температура, виникати слабкість і підвищена стомлюваність.

Викликати подагричний напад можуть:

• травми суглоба;
• неправильне харчування з великою кількістю пуринів;
• голодування;
• інфекції;
• зневоднення;
• відвідування лазні.

В разі хронічного перебігу захворювання зазвичай уражається кілька суглобів одночасно, тофуси виникають під шкірою, у вушній раковині та інших частинах тіла, симптоматика присутня понад 3 місяці, розвивається подагрична нефропатія.

Ускладнення подагри

Якщо захворювання не лікувати, то стан може помітно погіршуватися. На тлі запалення можуть руйнуватися суглоби, що може призводити до порушення їхньої рухливості. Страждає видільна система, розвивається подагрична нефропатія, пієлонефрит.

Часто діагностуються камені в сечовивідній системі, розвивається ниркова недостатність. у важких випадках можливий смертельний результат.

Діагностика подагри

У разі подагри для точної діагностики стану призначається комплексне обстеження, яке може включати як лабораторні, так і інструментальні методи.

Лабораторна діагностика зазвичай включає:

• загальний і біохімічний аналізи крові;
• аналіз крові на концентрацію сечової кислоти;
• загальний аналіз сечі;
• добовий аналіз сечі з визначенням концентрації сечової кислоти;
• аналіз синовіальної рідини, визначення вмісту тофусів;
• тест на швидкість клубочкової фільтрації.

Інструментальне обстеження може включати: УЗД і рентген суглобів, у яких присутнє запалення, МРТ суглобів. Також робиться УЗД нирок і сечовидільної системи для того, щоб визначити, в якому стані вони перебувають, і виявити камені, якщо такі є.

Лікар має провести диференціальну діагностику з такими патологіями, як ревматоїдний артрит, реактивний артрит, флегмона тощо. Після постановки точного діагнозу і визначення, які органи і тканини залучені в патологічний процес, підбирається лікування.

Лікування подагри

Лікування передбачає комплексний підхід, який включає різні методи медикаментозної та немедикаментозної терапії.

Стандартні протоколи лікування гострої подагри включають:

• забезпечення ураженому суглобу спокою;
• прикладання холоду;
• застосування нестероїдних протизапальних препаратів;
• призначення глюкокортикостероїдних препаратів, застосування яких може бути пероральним або ж можуть робитися ін’єкції в суглоб;
• застосування колхіцину.

Важливою частиною терапії є корекція способу життя. За цієї патології рекомендується дотримуватися дієти, знизити в меню кількість продуктів, багатих на пурини, відмовитися від алкоголю і солодких газованих напоїв.

Також необхідно нормалізувати вагу і збільшити кількість щоденної фізичної активності. Частиною лікування може бути фізіотерапія, яка допомагає полегшити стан.

Обов’язково терапія подагри передбачає застосування антигіперглікемічних препаратів. Це можуть бути лікарські засоби кількох типів: які зменшують утворення уратів, збільшують їхнє виведення із сечею, перетворюють урати на алантоїн, який потім виводиться із сечею.

Частиною лікування може бути фізіотерапія, яка допомагає полегшити стан.

Крім препаратів, які вказані в стандартних протоколах лікування, лікар може призначати додаткові засоби, що дають змогу полегшити стан і зменшити запалення.

Хороші результати лікування демонструють біорегуляційні засоби, які впливають на організм загалом і допомагають активізувати власні регуляційні процеси організму.

Наприклад, у терапії подагри можуть застосовуватися:

• Траумель С. Знімає запалення, чинить знеболювальну та імунокорегувальну дію. У терапії подагри може застосовуватися мазь або можуть призначатися ін’єкції.
• Реструкта Про. Призначається як частина комплексної терапії в разі подагри, артритів, порушення обміну пуринів, чинить метаболічну, протизапальну, знеболювальну дію.

Правильно підібране лікування дасть змогу контролювати рівень сечової кислоти в крові, зменшити запалення в суглобах, уникати нападів подагричного артриту і не допустити розвитку ускладнень.