Для якісної медичної допомоги та протидії поширенню антимікробної резистентності вкрай важливо, щоб антимікробні препарати призначалися обґрунтовано і без зловживань. Нераціональне застосування антибіотиків призводить до надлишкових побічних явищ у хворих та до формування антимікробної резистентності — супербактерій, що стають стійкими до препаратів, призначених їх знищувати.

У медичних закладах належне та безпечне використання антимікробних препаратів регламентується Стандартом медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою», затвердженим МОЗ.

З 2024 року спеціалісти регіональних центрів контролю та профілактики хвороб здійснюють моніторинг якості дотримання цього Стандарту у закладах охорони здоров'я. 

Отримані Центром результати свідчать про серйозні прогалини в дотриманні вимог Стандарту. Узагальнені показники демонструють розподіл використання антибіотиків за класифікацією AWaRe (доступ, спостереження, резерв), а також відображають своєчасність проведення бактеріологічних досліджень для ідентифікації збудника інфекції й вибору правильного препарату.

Наразі показники застосування антибіотиків як у закладах первинної медичної допомоги, так і в стаціонарних установах далекі від рекомендованих. Медики повинні частіше обирати антибіотики ГРУПИ ДОСТУПУ: у 95% випадків під час надання первинної та у >60% випадків спеціалізованої допомоги, тоді як нинішні показники становлять лише 59,1% та 39,8% відповідно. Антибіотики групи доступу є ефективними, мають нижчу собівартість і менш сприяють розвитку резистентності.

Застосування антибіотиків ГРУПИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ необхідно скоротити до менш ніж 5% випадків у первинній ланці, тоді як зараз цей показник сягає 32,4%. Ці препарати повинні застосовуватися лише тоді, коли антибіотики групи доступу не ефективні.

Щодо антибіотиків ГРУПИ РЕЗЕРВУ, їх призначають невиправдано часто, хоча вони призначені лише для крайніх випадків, коли інші антибіотики не працюють. На первинному рівні їхнє застосування має бути практично відсутнім, за винятком рідкісних випадків, що передбачені Стандартами МОЗ, а у спеціалізованих установах — менше ніж 5%. Наразі ці препарати призначають у 8,7% випадків первинної допомоги та у 29,0% випадків спеціалізованої допомоги.

Найбільш тривожним є те, що лише кожному четвертому пацієнту у стаціонарі перед початком емпіричного лікування антибіотиками проводиться своєчасне бактеріологічне дослідження. Це дослідження дозволяє значно підвищити ефективність терапії.

Дані моніторингу за 2024 рік чітко демонструють масштаб проблеми некоректного використання антибіотиків. Отримані висновки допоможуть медикам, МОЗ, Центру громадського здоров’я та міжнародним партнерам, які підтримують Україну в боротьбі з антимікробною резистентністю, планувати терапію більш обґрунтовано, що призведе до підвищення її ефективності та безпечності, а також зменшить поширення супербактерій.