В Україні розглядають законодавчі зміни, що дозволять вперше чітко врегулювати порядок використання тіл померлих для освітніх і наукових цілей. Така практика є поширеною у країнах ЄС та світу, але в Україні досі відсутня системна база для її впровадження.

Чинне законодавство містить лише окремі норми, які не враховують усіх особливостей застосування анатомічних матеріалів у навчальному процесі та дослідженнях. У результаті медичні університети й наукові установи стикаються з правовою невизначеністю, що ускладнює підготовку майбутніх лікарів і створює ризики порушення етичних норм.

Законопроєкт передбачає можливість використання незатребуваних тіл — якщо протягом 48 годин (або 24 годин після повідомлення про смерть) ніхто з родичів не заявить про поховання, тіло вважатиметься «незатребуваним». У період воєнного стану або надзвичайної ситуації цей термін подовжується — до 21 дня після смерті чи 14 днів після повідомлення.

Водночас документ встановлює низку чітких заборон, не можна використовувати тіла:

• якщо була пряма заборона самої людини або письмова відмова близьких,
• якщо йдеться про дітей-сиріт, невстановлених осіб, загиблих під час служби військових, жертв російської агресії чи тих, на чиї тіла накладено судову заборону.

Законопроєкт закріплює право кожного громадянина ще за життя визначити долю свого тіла після смерті. У разі відсутності волевиявлення рішення ухвалюють найближчі родичі.

Прийняття закону дозволить:

• підвищити рівень підготовки студентів-медиків завдяки доступу до реальних анатомічних матеріалів;
• розвивати медичну науку та вдосконалювати методи лікування;
• запровадити прозорі та етичні правила використання тіл померлих з урахуванням прав людини.