Оскільки на тлі психологічних трав війни випадки неадекватної поведінки пацієнтів стають непоодинокими, лікарям треба бути заздалегідь готовими до цього.

Пригадаймо деякі базові правила власної безпеки.

• Якщо конфлікт передбачуваний, то не зустрічайтесь з пацієнтом сам на сам. Зробить так, аби були свідки цього. Краще, звісно, як буде відеоспостереження, але, на жаль, більшість кабінетів не обладнана такими засобами безпеки.
• Якщо конфлікт виник раптово, а ви були сам на сам з пацієнтом, то зберігаючи спокій запропонуйте пацієнту негайно скласти відповідну скаргу на вас особисто. Людина не здатна одночасно голосно орати та логічно викладати свої думки письмово. Як зголоситься, то у вас буде час аби увімкнути диктофон на телефоні. Крім того, є шанс, що після написання скарги, він трошки охолоне.
• Як пацієнт не зголоситься щось писати (а таких теж багато) та продовжить голосно волати - включайте диктофон та кличте на допомогу колег. Дуже гарно, якщо у вас є кнопка екстреного виклику служби безпеки.
• Обов’язково фіксуйте неадекватну поведінку пацієнта. Тобто, складіть акт про порушення ним правил внутрішнього розпорядку (впевнений вони вже у вас є).
• Бажано, аби пацієнт, поки не заспокоїться, лишався у окремому приміщенні – не треба цією інфекцією бруднити усю клініку.
• Чудовим ходом буде, як ви лишите кабінет, а замість вас спілкування продовжить інша особа, до якої пацієнт поставиться менш упереджено.
• Якщо навіть після спілкування з нейтральною особою пацієнт не заспокоюється, вам лишається тільки виставити його на вулицю, але таким чином, аби не налякати інших пацієнтів. Також можна потім скласти відмову у подальшому його лікуванні.